Опис досвіду
учителя
англійської мови
Голов’ятинської
Алли Іванівни
на тему:
«Комунікативна спрямованість у навчанні англійській мові»
Використання комунікативних технологій дає
можливість зробити процес набування знань учнями не тільки корисним, але й
радісним. Учитель вчить учня не лише іноземній мові, але й спілкуванню. Завдання вчителя не стільки навчити учня
грамотно писати чи розмовляти іноземною мовою, скільки не боятись це робити,
максимально можливо підготувати його до зустрічі з іноземцем. Учень – рівноправний партнер, а сам вчитель
повинен володіти такими якостями, як високий професіоналізм і майже артистизм.
Він повинен володіти технікою спілкування, в тому числі екстралінгвістичними
засобами навчання: жестом, позою, рухом, мімікою тощо, а також підтримувати
інтерес, увагу, сприяти створенню доброзичливості, емоційної атмосфери в класі.
Вчителі на уроках англійської мови використовують активні форми роботи, часто –
ігрові форми. Особисто я надаю перевагу іграм рольовим, коли учні одержують
певні ролі залежно від того, яку тему ми з ними вивчаємо. Слід відмітити, що
іноді навіть буденна тема, якщо її вдало сформулювати, може нести в собі
комунікативний заряд. Здебільшого це буває тоді, коли ми лише націлюємо учнів
на зміст розмови, а вони по-своєму інтерпретують його. Такі нерозкриті теми,
даючи поштовхи до розмови, залишають за учнем право вибору її змісту і
спонукають його до самовираження і формування власної позиції, власного
судження про предмет.
Для презентації тем з комунікативним зарядом
застосовують так звані «картини з нерозгорнутим сюжетом», де показані особи чи
предмети, намічені дії або їх результати, але хід і дальший розвиток подій
переноситься у сферу здогадки. Наприклад, «Хлопчик стоїть біля замкнених дверей
і плаче» або «Дівчинка в парадній шкільній формі йде по вулиці з букетом
квітів». Такі картини спонукають до з’ясування того, що передувало епізоду і що
буде потім. Проте здебільшого наявність предмета розмови ще не є стимулом до
мовної дії. Між тим, для спілкування необхідний мотив, потреба в тому, щоб
вести розмову, тому її теж потрібно формувати.
Комунікативні завдання,які ми застосовуємо в процесі
навчання,можуть мати різні рівні розгорнутості, наприклад:
Б) Висловіть незгоду з думкою партнера і
аргументуйте свою точку зору.
В) З’ясуйте у вашого товариша, коли він був останній
раз у кіно, який фільм бачив і його враження про нього.
Такі завдання можуть об’єднати у певній
послідовності і підказувати логічні зв’язки між репліками діалогу, наприклад:
А: Висловіть своє бажання піти в кіно (театр).
Б: Відмовтесь (аргументуйте свою думку).
А: Уточніть свою думку і спробуйте переконати свого
товариша.
Б: Погодьтесь, висловивши умову, за якої ви зможете
піти.
А: Висловіть задоволення. Назвіть місце зустрічі.
Б: Уточніть, хто купить квитки.
Комунікативні завдання можуть обмежувати навчальне
мовлення з реальною функцією мови. Найбільш вдалими є завдання, які спонукають
до одержання або повідомлення якоїсь потрібної для учня інформації,
розв’язування якоїсь проблеми з допомогою іноземної мови. Наявність особистої
зацікавленості партнерів зумовлює їх комунікативну активність і реалізацію акту
мовлення.
Для підтримки мовної діяльності учнів застосовуються
так звані мовні опори, які бувають щонайменше трьох видів:
А) Повний готовий текст діалогу або монологу. Він
здебільшого служить лише для заучування і відтворення чужого мовлення.
Б) Ключові слова, які можуть подаватись на дошці,
плакаті, індивідуальних картках чи усно. Вони сприяють правильному мовному
оформленню речень і засвоєнню мовного матеріалу. Головне місце тут займають
слова, які несуть граматичну функцію ( питальні слова, часові форми дієслів) і
комунікативні кліше. Ключові слова також можуть вказувати на послідовність
формування змісту розмови. У такій ролі виступають слова, які несуть смислове
навантаження.
В) Розмовний зразок складається з однієї або кількох
пар реплік, логічно пов’язаних між собою. Перша фраза служить стимулом, друга –
зразком для реакції. Учні повинні на основі зразка складати свої діалоги.
Мовна ситуація є органічним компонентом спілкування,
а в багатьох випадках виступає і як засіб комунікації. У навчальному процесі моделюється
(“копіюється”) реально-життєва функція мови. З огляду на це,навчання іноземної
мови передбачає використання навчальних мовних ситуацій, які на відміну від
реальних заздалегідь проектуються вчителем.
Для
забезпечення комунікації на уроці необхідні такі передумови:
1) Організація мовного контакту
(визначення партнерів);
2) Пред’явлення
теми розмови;
3) Формування мети розмови;
4) Мовна підтримка.
Партнерам у навчальній комунікації можуть бути учні
і вчитель. При цьому виявляється можливим застосувати такі варіанти їх
взаємодії:
На
своїх уроках я використовую всі форми взаємодії партнерів. Залежно від форми
усного мовлення – діалогічного чи монологічного – домінує той чи інший варіант.
При навчанні монологічному мовленню використовую варіанти А чи В, при
діалогічному – Б чи Г. Під час роботи на уроці я добираю партнерів з
урахуванням спільності їх інтересів і рівня володіння мовою. Враховую також
фактичний контакт учнів усередині класу. Постійно звертаю увагу учнів на те, що
коли люди розмовляють, вони дивляться один на одного, а не на вчителя чи якусь
третю особу.
Успішний розвиток комунікативного
мовлення значною мірою визначається наявністю у класі сприятливих умов.
Основними із них є:
1. Загальна і комунікативна
зацікавленість.
2. Повна самостійність мовлення.
3. Забезпечення комунікативного
клімату на уроці.
Тому на уроках я завжди більше
уваги приділяю тим питанням і тій діяльності, які відповідають інтересам учнів.
При комунікативному підході до навчання іноземній мові з’являється такий фактор
зацікавленості як досягнення певної мети. Немає більше навчання задля навчання,
в учня з’являється можливість і потреба самовираження.
На уроці я намагаюсь створити
атмосферу взаєморозуміння і взаємної довіри. До невимушеної розмови спонукають
умови, коли учень відчуває себе рівноправним партнером. Учні можуть інколи
перевести розмову на ту чи інші тему, яка їх цікавить. Цьому сприяють дружні
стосунки, що склалися майже з усіма учнями. Дуже рідко вдаюсь до поганих
оцінок, докорів, критики. Завжди намагаюсь підбадьорити учня, похвалити навіть
незначний успіх. Діти дуже тонко відчувають добрий гумор, гарний настрій.
Постійно нагадую учням, щоб вони не боялись говорити, робити помилки, бо вони ж
іще навчаються.
Для
досягнення кращих результатів я використовую і впроваджую різні технології.
Використовую опори різних видів: змістові і смислові, словесні й зображальні,
що допомагають керувати змістом висловлювання (текст, мікротекст, план,
логіко-синтаксична схема), а також у різний спосіб спосіб подаю матеріал
(граматичний), мовні ігри, які дають змогу спілкуватися у різних соціальних
контекстах та різних ролях. Їх основними принципами є рух, орієнтація занять на учня,
закріплення матеріалу у швидкому темпі, «ланцюжкові» та особистісно-орієнтовані вправи.
Навчаючи говорінню, ми не повинні
забувати і про писемне мовлення. Як зазначено у Державному освітньому стандарті
з іноземних мов, володіння письмом передбачає досягнення елементарної
комунікативної компетенції. Учні повинні навчатись писати реферати, статті,
анотації, повідомлення і, елементарно, листи. Ось чому іноді я задаю учням
завдання розкрити тему у вигляді листа. Також у наш час необхідно вміти
правильно заповнювати анкету. Ми вчимося робити це на уроках англійської мови і
роботи учнів, їхні повідомлення з окремих тем, знаходяться в кабінеті.
У своїй роботі я завжди націлюю
учнів на спілкування. З самого початку треба розділити клас для роботи в парах
і повторити можливі варіанти привітань та етикетних реплік. Для полегшення
роботи необхідно забезпечити учнів картками з можливими репліками.
A.
Greeting
|
B. Response
|
How are you?
How are you doing?
How are you getting on?
How is it going?
How’s life?
Are you O.K.?
How do you do?
Hello everyone!
Nice to meet You!
How have you been?
Glad to see you!
|
Fine, thanks.
Can’t complain, and you?
So-so.
Very well, thanks.
Not too bad.
Yes, thank you.
How do you do?
Hi!
Nice meeting you, too.
I’ve been quite well.
So am I.
|
Доцільно також проводити роботу з
діалогом-зразком:
·
самостійно
розширити репліки в діалозі, включаючи в них нові слова;
·
трансформувати
діалог шляхом зміни однієї з реплік;
·
скласти
діалог за аналогією зі зразком, але в інших ситуаціях, при іншому характері
спілкування, доповнити (наприклад, уявити розмову попутників під час поїздки
потягом, про заняття спортом, змагання тощо).
Приклад:
A: How do you
do?
B: How do you
do? I’m David from Brighton. And you?
A: My name’s
Alex. I’m from Kyiv. Nice to meet you.
B: Nice meeting
you, too. Are you going to Britain on business?
A: Oh, no. I’m
going to take part in European Championship in tennis.
B: Are you a
tennis player? Ah, that’s why you look so fit and energetic.
A: Yes, I
practice tennis every day, and I really enjoy it. And what about you?
B: As for me,
I’m a good swimmer and runner, but I don’t like to participate in any team. Independent
physical exercises help me have a healthy mind in a healthy body.
A: I agree with
you, but I’m sure that only sports competitions make a person more organized
and disciplined and really strong.
Для введення в іншомовну
атмосферу я практикую винесення на розсуд класу певну проблему і завдання учнів
полягає у пошуку можливих рішень чи аргументів. Наприклад:
T: To express your attitude to sports and to share your
arguments for or against some kinds of sports speak to your partner. But first,
using the vocabulory on pages 16, 17 think of any winter/summer sport you would
like your friend to go in for write down three arguments to convince him/her.
У кожному класі є учні, які із задоволенням
виконують додаткові завдання або готують додаткову інформацію з тієї чи іншої
теми. Це можна використати.ю спонукаючи учнів дізнатись про неї від своїх
товаришів. Наприклад:
T: Imagine that you have been invited to an English or
American school and you have been asked to tell the students about your country
and its place in Europe.
(The advanced pupils are chosen to be asked about
Ukraine at a geography class in an American school using the map of Ukraine.
The class asks them questions to get more information about Ukraine.)
Теми розмови
можуть бути різними, як от: «Історія України», «Історія Великої Британії чи
США», «Культура і традиції» цих країн, їх освіта та політичний устрій.
Дуже багато
можливостей для створення комунікативних ситуацій при вивченні теми “Shopping”. Для складання діалогів можна провести тренувальну гру.
“Scrambled dialogues” ( Books closed)
T : There is one dialogue hidden in tne five sentences
below. Construct a dialogue, then write it down and practise it with your
partner.
- Thank you, and this is your bill.
- Two pounds of sugar, please.
- Good morning, Mr. Smith.
- What can I get for you today?
- And what next, please?
- A tinned meat,please. The kind I usually have.
- I also want two dozes of eggs, please. And that’s all
for the moment.
T: There’s another scrambled dialogue hidden in the
eight sentences below. Do the same as with the first one: construct, write and
practice.
- I am looking for something “sporty”to wear at work.(1)
- Excuse me. Do you have summer dresses on sale? (2)
- How about this one in green? (3)
- Over here on the
left. (4)
- Yes, we do. We have a special on short sleeve dresses this week. (5)
- Yes. I like the colour. But I am not sure about
size.(6)
- O.K. where are the fitting-rooms? (7)
- Why don’t you try it on and see? (8)
Key: 2, 5, 1, 3, 6, 8, 7, 4.
Учням можна дати таке завдання, як:
Imagine you are at a department store looking for some
nice present for your friend who will be 17 years old in a couple of days. Make
up a dialogue between you and a shop-assistant (your partner) asking her/him in
making the best choice.
Також я
практикую односторонні діалоги, де учням до поданих реплік треба утворити свої
власні.
T: You are provided with only the shop-assistant’s part
of a dialogue. Imagine you are a customer. Suggest your own replies to complete
the dialogue.
Shop-assistant: What can I do for you?
Customer: …
Shop-assistant: Here you are. You can try it on in
front of the mirror.
Customer: …
Shop-assistant: I’m sorry, but we have only one on sale
today. Do you want to try on another one of your size but of different colour.
Customer: …
Shop-assistant: At the cashdesk. And bring me the
cheque, please.
Customer: …
На початковому
етапі вивчення теми доцільно використовувати опорні таблиці.
Table I. Talk between a customer and a waiter.
Customer:
What would you
|
advice
suggest
order
recommend
|
for breakfast
for lunch
for dinner
for the first course
for the second course
|
Waiter:
I’ll recommend
|
salad or a sandwich
fruit water or juice
fried eggs or an omelette
a mutton or a pork chop
a sponge cake or biscuits
caviar or salmon
Ukrainian borsch or clear soup
potatoes or cabbage
|
Table II. Study the menu-card and make remarks
concerning particular dishes.
Customer: Will you show me the menu, please?
Waiter: Here you are. Would you like …?
Menu:
Salads
Soups
Meat
Dessert
Vegetables
Drinks
Fish
При вивченні теми “Is it easy to be a teenager?” в 10 класі розділяю групу на кілька малих груп і прошу їх
подумати над якоюсь проблемою, на вирішення якої учні б хотіли отримати пораду.
Наприклад,
T: Ssplit into 4 micro teams. Think
about some problems to which you would like to have
advice.
В
10-11х класах ми вчимось заповнювати анкети англійською мовою.
Наприклад,
T: For some jobs you have to fill out an application. And later you’ll
have to have an interview.
Завдання
можуть бути різними, але основна їх мета – вихід на реальні ситуації,
підготовка учнів до спілкування в реальному житті.
Комментариев нет:
Отправить комментарий